ОСНОВНІ ЗАСОБИ: НОВИЙ БУХОБЛІК

На заміну Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом ДКУ від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64) прийшло Положення з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ (далі — Положення №611), яке набрало чинності з 06.08.2013 р. Положення №611 визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавершене капітальне будівництво. Розглянемо найбільш суттєві зміни.

ТЕРМІНИ

У Положенні №611 використовуються оновленні визначення деяких термінів. Зокрема:

·                    первісна вартість визначається як історична (фактична) вартість активів, за якою вони оприбутковані на баланс установі (раніш визначалось як собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення);

·                    замість поняття відновлена вартість введено поняття переоцінена вартість, як вартість активу після переоцінки, що більш відповідає змісту господарської операції з проведення переоцінки активів;

І найголовніше: змінилося визначення терміну основні засоби: основні засоби — матеріальні активи, які утримуються установою для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, для виконання робіт і надання послуг, для досягнення поставленої мети, та/або задоволення потреб установи, або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.

Стосовно строку корисного використання звернемо увагу на наступне. Перш за все зазначимо, що відповідно до Положення № 611 строк корисного використання (експлуатації) — очікуваний період у часі, протягом якого активи будуть використовуватися установою або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний обсяг продукції (робіт, послуг).

Раніше у Інструкції№64 зазначалося, що строк корисної експлуатації основних засобів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні до­кументи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу. При цьому у межах одного го­ловного розпорядника бюджетних коштів на одно­типні основні засоби встановлюється єдиний строк їх корисної експлуатації. Тепер такі вимоги відсутні. Аул.8.7Положення№611 зазначено:для нарахуван­ня зносу та з метою уніфікації та обґрунтованості ви­значення суми зносу основних засобів установ за­стосовуються строки їх корисного використання та річні Норми зносу необоротних активів бюджет­них установ (далі — Норми), наведені у додатку до Положення №611.

Як розуміти таку вказівку? Тепер установи мо­жуть самостійно визначати строк корисного вико­ристання, незважаючи на строки використання од­нотипних основних засобів у межах одного розпорядника? Чи навпаки: при встановленні строку ко­рисного використання тепер слід орієнтуватися ви­ключно на Норми? До появи відповідних роз'яснень рекомендуємо орієнтуватися саме на Норми.

ВАРТІСНИЙ КРИТЕРІЙ ВІДНЕСЕННЯ ОБ'ЄКТІВ ДО ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Як ви, напевно, помітили, тепер у визначенні основних засобів не обмежується вартість таких об'єктів. У той же час вартісний критерій віднесення об'єктів до основних засобів можна знайти у новому Порядку застосування Плану рахунків та у п. 2.1 Положення №611. Відповідно до п. 2.1 Положення №611 установи зараховують до малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»), зокрема, предмети вартістю, що не перевищує 2500 грн. (без ПДВ), та строк використання яких перевищує один рік.

Таким чином вартісний критерій віднесення до основних засобів приведено у відповідність до норм Податкового кодексу України.

Окремо слід сказати про сценічно-постановочні засоби (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убо­ри, білизну, взуття, перуки тощо). Якщо їх вартість за одиницю (без ПДВ):

-                     не перевищує 5000 грн., вони обліковують­ся на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні мате­ріальні активи»;

-                     перевищує 5000 грн., вони обліковуються на субрахунку 109 «Інші основні засоби».

Вважаємо також, що до необоротних активів, придбаних до 06.08.2013 p., застосовується старий вартісний критерій розмежування основних засо­бів і малоцінних необоротних матеріальних активів - 1000 грн. Але не заважило, щоб такий підхід під­твердили і фахівці Державної казначейської служби (ми звернулися до них з відповідним запитом).

На наш погляд, відносно інших груп інших не оборотних матеріальних активів (об'єктів, що облі­ковуються на субрахунках 111-112,114-119) вартісний критерій не застосовується. Головне, щоб строк їх корисного використання перевищував 1 рік.

ПЕРВІСНА ВАРТІСТЬ

Як і раніше, необоротні активи зараховують на ба­ланс за первісною вартістю. Вплив витрат, які пов'язані з придбанням необоротних матеріальних активів, їх ре­монтом, модернізацією тощо, наведено у табл. 1.

Первісна вартість активів визначається по- різному, залежно від джерел надходження необо­ротних активів (див. табл. 2 на с. 8).

Таблиця 1. Особливості участі певних витрат у формуванні первісної вартості

Таблиця 2. Визначення первісної вартості необоротних активів (п. 3.2 Положення №611)

ОБЛІК ОКРЕМИХ ОБ'ЄКТІВ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Відтепер відповідно до Порядку застосування Плану рахунків на субрахунку 103 «Будинки та споруди» додатково обліковуються із виділенням в окремі підгрупи: лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача (підгрупа 4). Раніше такі активи обліковувались у підгрупі 1 субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентарні мережі, водомірні пости та інші споруди (підгрупа 5).

Також в Порядку застосування Плану рахунків наведено розшифровку, що саме включають у себе малоцінні необоротні матеріальні активи, які обліковуються на субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

На субрахунку 115 «Тимчасові нетитульні споруди» поряд з тимчасовими (нетитульними) спорудами, пристосуваннями і пристроями відтепер обліковуються сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі у лісі (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки тощо), малі архітектурні форми.

Також Положення №611 не зазначає, що земельні ділянки обліковуються на підставі державних актів, якими посвідчується право власнос­ті на земельну ділянку або право постійного користування та встановлюються площа та вартість переданих земельних ділянок (п. 2.6 Інструкції № 64). Але в новому Порядку застосування Плану рахунків визначено, що обліковується земля, яка згідно із законодавством придбана та/або надана в користування установі, у тому числі здана в оренду. Згідно роз'ясненням ДКУ, наданими у листі від 22.05.2002 р. № 07-04/891-4146, за наявності державного акта на право постійного користування земельними ділянками, такі ділянки бюджетна установа обліковує на субрахунку 101, вартість ділянки повинна визначатись на підставі експертної грошової оцінки земельних ділянок за Методикою експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою КМУ від 11.10.2002 р. № 1531. Таким чином, за відсутності в новому Положенні № 611 вказівок відносно прийому на бухгалтерський облік земельних ділянок порядок обліку залишається без змін.

ІНШІ ЗМІНИ

Наведено нове визначення нематеріальних активів — це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. При цьому в Порядку застосування Плану рахунків уточнено, що вони використовуються установою більше одного року для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб установи або здавання в оренду іншим особам. Нематеріальні активи оприбутковують за первісної вартістю, яка визначається аналогічно порядку встановленому для осно­вних засобів.

У Нормах зносу необоротних активів бюджетних установ, наведених у додатку до Положення №611, враховані проаналізовані вище зміни у групуванні необоротних активів.

Окремий розділ IX «Вибуття необоротних активів» регламентує облік відповідних процедур. Уточнено, що необоротний актив перестає бути активом (списується з балансу) в разі вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної пе­редачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Положення № 611, на відміну від Інструкції №64, не містить вказівок щодо порядку ведення регістрів бухгалтерського обліку необоротних активів. Пояснюється це тим, що такі питання врегульовані іншим документом (в Інструкції №64 ці положення дублювалися). Так, Типові форми з обліку основних засобів та Інструкція зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, затверджені спільним наказом ДКУ та Держкомстату від 02.12.1997 р. № 125/70.