ДОДАТКОВА "ДИТЯЧА" ВІДПУСТКА: ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ

Коментований лист прояснює особливості надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (передбаченої ст. 19 Закону України "Про відпустки" від 15.11.96 p. № 504/96-ВР, далі - Закон про відпустки). Далі зосередимо увагу на ключових питаннях. Та насамперед скажемо: вважаємо висновки, зроблені в цьому документі, логічними й обґрунтованими.

Чи можна надавати таку відпустку частинами?

На думку Мінсоцполітики України, поділ на частини припустимий тільки у випадку, коли в працівника є право на "дитячу" відпустку відразу за двома чи більше підставами. Тоді, як відомо, замість класичних 10 днів працівнику належать 17 днів відпустки. Тож компетентне відомство зазначає, що за таких обставин можна розбити відпустку на дві частини: 10 днів і 7 днів. Із цього висновуємо, що інші варіанти поділу 17-денного відпочинку, скажімо, на 14 та 3 дні або більше ніж на дві частини, некоректні.

Звичайна ж 10-денна "дитяча" відпустка поділу взагалі не підлягає - оформляти її треба завше на весь строк. Тож якщо сторони зацікавлені в дроблінні відпочинку, то можна "пошматувати" щорічну відпустку (як завгодно, аби лише була безперервна частина щонайменше на 14 днів), а "дитячу" 10-денну не розривайте.

Водночас можуть виникнути обставини, коли фактично "дитяча" відпустка все-таки не буде безперервною. Про це - далі.

Коли "дитячу" відпустку переносять?

Вона підлягає перенесенню на інший період (чи подовженню) за тих самих обставин, що й щорічні відпустки (ч. 7 ст. 20, ст.11 Закону про відпустки), зокрема, якщо на цей період припала тимчасова непрацездатність. Окрім того, "дитячу" відпустку потрібно переносити чи подовжувати:

-          у разі виконання працівником громад­ських або державних обов'язків, за період якого зберігають зарплату;

-          якщо настає термін відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами чи навчальної відпустки.

На вимогу працівника її переносять, якщо працедавець невчасно виплатив відпускні.

Попереджати про настання такої відпустки працедавець не повинен (така вимога - лише для щорічних), тому норма стосовно перенесення, у випадку якщо працівнику вчасно не повідомили про початок відпочинку, щодо "дитячих" відпусток не працює.

Працівник більше двох років не був у "дитячій" відпустці: чи буде відповідальність працедавця?

Норма, яка забороняє не надавати відпустки протягом двох років поспіль, не стосується "дитячих" відпусток - вона суто для щорічних. Тож працедавцю немає сенсу напосідати на підлеглих і наполягати на використанні "дитячого" відпочинку.

Та водночас хотіли б звернути увагу на формулювання з коментованого листа: порушення з боку працедавця не вбачається, якщо працівник протягом кількох років "не виявив бажання скористатися такою відпусткою". Якщо ж підлеглі зверталися за наданням відпусток (є зареєстровані заяви), а їх ігнорували, претензії від контролерів дуже навіть імовірні (до того ж невдоволені працівники можуть поскаржитися в інспекцію з праці). Тому не радимо відфутболювати осіб, які просяться в "дитячі" відпустки - тим паче що право на таку відпустку не "згорає", а в разі звільнення все одно доведеться компенсувати всі невикористані раніше дні.