Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Із набранням чинності другого жовтня 2011 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» змінюється методика проведення процедури закупівлі в одного учасника.
Замовникам знову доведеться застосовувати дану процедуру при закупівлі електричної енергії, послуг з її постачання, передачі та розподілу, центрального постачання теплової енергії, природного і нафтового газу та послуг з його транспортування, розподілу й постачання тощо, в зв'язку з тим, що законодавець повернув під дію Закону дані предмети закупівлі. Адже частина 4 статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачає, що особливості здійснення закупівлі вищезазначених предметів визначаються окремими законами. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» до прийняття окремих законів закупівля товарів, робіт і послуг, зазначених у частині четвертій статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель», здійснюється відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Тішить те, що проведення самої процедури закупівлі в одного учасника значно спрощено, не потрібно отримувати погодження в Уповноваженого органу на застосування даної процедури. Замовникові лише обов'язково потрібно з'ясувати, чи є його предмет закупівлі винятком, який дає право на застосування цієї процедури. Винятки застосування передбачає ч. 2 ст. 39 Закону. Це зокрема:
- закупівля творів мистецтва або закупівля, пов'язана із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;
- відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи;
- нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних
торгів, зокрема пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам;
- якщо замовник двічі відмінив процедуру закупівлі через від сутність достатньої кількості учасників;
- потреба здійснити додаткову за купівлю у того ж постачальника для уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами або послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення
проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням;
- закупівля товарів на товарних біржах:
- закупівля товарів у разі припинення господарської діяльності, зокрема унаслідок банкрутства, за домовленістю з кредиторами.
Визначившись із процедурою проведення торгів закупівлі в одного учасника, замовник забезпечує публікацію та розміщення всіх документів, передбачених Законом. В переліку документів, які потрібно оприлюднювати, з'являється акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника. Повідомлення про акцепт друкується в державному офіційному виданні з питань державних закупівель та розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох робочих днів від дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі.
Визначається переможець протягом п'яти днів з дня опублікування в державному офіційному виданні інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника. І лише тільки через чотирнадцять днів від дня опублікування повідомлення про акцепт замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника. Обов'язково потрібно звернути увагу на те, що договір, укладений з порушенням строків передбачених Законом, є нікчемним. На завершення процедури протягом семи днів з дня укладання договору про закупівлю оприлюднюється інформація про результати процедури закупівлі в одного учасника та розміщується звіт.
Ще однією новацією Закону є умова застосування процедури закупівлі в одного учасника при закупівлі товарів на товарних біржах. Товарна біржа є, організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність. її завдання - надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу й пов'язаних з ним торговельних операцій.
Починаючи з XIII століття, біржа є одним з головних двигунів ринку. Світ живе в епоху масових товарів, і купувати їх біля воріт заводу або фірми сьогодні не зовсім зручно. Біржа дає змогу здійснювати процес купівлі-продажу з мінімальними витратами, тому й здобула широке визнання у підприємців. Товарна біржа — це ринкова установа некомерційного типу, що функціонує як елемент інфраструктури оптового ринку для обслуговування його потреб у забезпеченні обороту великих партій товарів (сировини) унаслідок регулярного проведення особливим чином організованого торгу. Біржа не ставить за мету отримання прибутку, а служить місцем ведення біржового торгу, створення й надання широкого кола організаційних, комерційних та інформаційних послуг учасникам оптового ринку. Сама біржа не виступає стороною контрактів, а лише сприяє створенню сприятливих умов для здійснення біржових операцій. Товарні біржі здійснюють купівлю й продаж не товарів як таких, а контрактів на їх постачання. При цьому триває вільна купівля й продаж контрактів (покупець може самостійно вибирати продавця, продавець - покупця). Можливість установлення комерційних контактів між виробником і потенційними покупцями створюють оптові ярмарки. Оптове призначення ярмарків полягає в налагодженні безпосередніх ділових контактів між суб'єктами ринку (виробниками продукції, посередниками, покупцями), зацікавленими в реалізації й придбанні конкретної товарної продукції.
Торгівля на біржах здійснюється стандартними партіями товарів - лотами (стандартними кількісними операційними мірами обсягу біржового товару), адаптованими для зберігання і транспортування товарних партій, які кратні корисному об'єму транспортних засобів (вагон, контейнер). Біржові товари стандартизуються за основними характеристиками (вологість, вміст жиру, засміченість, густина тощо) для кожного товарного найменування й мають бути швидкозамінними (здатними до заміни на аналогічні або схожі).
За достатньо короткий проміжок часу біржова справа в Україні набула широкого розповсюдження. Хоча останнім часом ажіотаж навколо товарних бірж пригас, біржі все ж мають певний вплив на економіку України.
На відміну від закупівель унаслідок застосування процедур відкритих торгів чи запиту цінових пропозицій, при закупівлі через товарні біржі здійснюється перекваліфікаційний відбір потенційних постачальників. Усе це дає змогу відсіяти недобросовісних постачальників і фірми-одноденки та отримати якісний товар, а здійснення торгів методом аукціону призводить до істотної економії бюджетних коштів. Державні закупівлі через біржу дають можливість замовникові купити товар, що відповідає всім технічним вимогам, за мінімальною ціною на основі вільної конкуренції. Закупівлі, що проводяться через біржу, доступні і прозорі.
На відміну від зарубіжних бірж, які обслуговують зовнішні ринки і торгують обмеженим асортиментом товарів (близько 70 товарів, на частку яких припадає 30% міжнародної торгівлі), вітчизняні біржі обслуговують тільки внутрішній ринок, торгівля на них здійснюється всіма товарами виробничого призначення й народного споживання.
На біржах можуть укладатися угоди:
- з купівлі-продажу реального товару з негайною поставкою (наприклад, спот, кеш);
- з купівлі-продажу реального товару з відстроченим терміном поставки (форвардні угоди);
- ф'ючерсні угоди - з купівлі-продажу стандартних контрактів, тобто угоди з продажу ще не виробленого товару;
- опціонні угоди - угоди з купівлі-продажу права на майбутню купівлю-продаж за встановленою ціною товарів або контрактів на поставку товарів.
Операції купівлі-продажу на біржі відбуваються через брокерські контори, які відкривають засновники й члени біржі. Для закупівлі товарів на біржі торговельні підприємства повинні укласти з брокерського конторою (незалежним брокером) договір на брокерське обслуговування, згідно з яким підприємство (клієнт) може доручити брокерській конторі (брокеру) здійснювати закупівлю товарів від імені та за кошти клієнта (на основі угоди-доручення й разової довіреності) та надавати клієнтові інформаційні послуги, пов'язані з придбанням товарів. Клієнт направляє брокерові угоду-доручення, підписану з його сторони, а також надає гарантії своєї платоспроможності (оригінал банківської гарантії на оплату товару або довідку про наявність коштів на розрахунковому рахунку клієнта, завірену банком календарною датою, що передує даті надання доручення), довіреність на право укладання угоди з купівлі товару, яка необхідна під час укладання угоди від імені клієнта. Брокер, отримавши доручення, зобов'язаний негайно розпочати роботу щодо його виконання. Виконавши доручення, брокер зобов'язаний у триденний термін надати звіт з документами, отриманими від контрагента, включаючи оформлений примірник укладеного договору купівлі-продажу товару. Виконанням наказу клієнта - укладенням оборудки - робота брокерської контори не закінчується. її працівники під контролем співробітників біржі організовують вчасне й повне виконання умов оборудки: дотримання строків постачання товарів; забезпечення транспортування і страхування вантажів; вчасне проведення розрахунків між контрагентами і здійснення оплати брокерських послуг.
Нововведення щодо процедури закупівлі в одного учасника можна відзначити як позитивні. Адже значно спрощено саму процедуру та розширено умови, за яких її можна застосовувати. Та головне, аби замовники не зловживали даними нововведеннями.