Заходи щодо запобігання та протидії корупції

За умов масштабної корупції акцент робиться саме на усуненні причин, а не на боротьбі з конкретними її проявами. Саме тому, в прийнятому антикорупційному законодавстві досить велика увага приділена превентивним методам боротьби з корупцією, тобто запобіганню її проявам.

У Законі України "Про засади запобігання та протидії корупції" визначено, зокрема, наступні заходи запобігання та протидії корупції, що пов'язані з ді­яльністю державних службовців:

             1) встановлення спеціальних обмежень:

·        обмеження, пов'язані з одержанням неправомірної вигоди, а також
     щодо зайняття іншою оплачуваної або підприємницької діяльності;

·        обмеження щодо одержання подарунків;

·        обмеження щодо роботи близьких осіб;

·        обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяль­
ність, пов'язану з виконанням функцій держави, органів місцевого са­
моврядування;

·        фінансовий контроль;

·        врегулювання конфлікту інтересів;

·        вимоги щодо прозорості інформації у приватній сфері.

3.1. Які обмеження встановлюються, пов'язані з одержанням неправомірної вигоди, а також щодо зайняття іншої оплачуваної або підприємницької діяльності (стаття 4 Закону)?

Особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 2 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", (у тому числі, і державним службовцям) забороняється:

1) використовувати своє службове становище з метою одержання неправ­омірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для
себе чи інших осіб, у тому числі:

а) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здій­
сненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвен-
цій, дотацій, кредитів, пільг, укладенні контрактів (у тому числі на
закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

б) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи, яка немає
переваг перед іншими кандидатами на цю посаду;

в) неправомірно втручатися в діяльність інших органів державної
влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

г) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків;

2) займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту, що здійснюється у
позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не
передбачено законом;

3) входити, у тому числі через інших осіб, до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержан­ня прибутку, крім випадків коли особи здійснюють функції управління
акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють ін­тереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комі­сії господарського товариства;

4) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання
якої передбачено законом, надавати недостовірну чи не в повному
обсязі інформацію. 

3.2.   Які обмеження встановлюються щодо одержання подарунків (стаття 5 Закону)

Державним службовцям забороняється приймати подарунки, за винятком особистих подарунків, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, за умови, що вартість одного подарунку не перевищує однієї податкової пільги (на 2009 рік вона становить 302,5 грн.).

Подарунки, які одержані зазначеними особами під час участі в офіційних заходах, у триденний строк передаються до органу державної влади, в якому вони працюють. 

3.3.   Які обмеження встановлюються щодо роботи близьких осіб (стаття б Закону)?

Державні службовці не можуть мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Держслужбовець зобов'язаний повідомити керівництво органу, на посаду в якому вона претендує, про працюючих у цьому органі близьких їй осіб.

У разі виникнення обставин, що передбачають роботу близьких осіб, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п'ятнадцятиденний строк. Якщо в даний строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи та/або близькі їм особи в місячний строк підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває в підпоряд­куванні, підлягає звільненню із займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, що регулює питання доброчесної поведінки осіб, уповнова­жених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування.

Крім того, забороняється брати участь у роботі колегіальних органів під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осіб та в будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення. 

3.4. Які обмеження встановлюються щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, органів місцевого самоврядування (стаття 7 Закону)?

Установлені Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції" або іншими законами обмеження, зокрема, щодо держслужбовців, зберігаються протягом двох років після звільнення таких осіб з посад або припинен­ня ними в установленому порядку діяльності, пов'язаної з виконанням функ­цій держави, органів місцевого самоврядування, за умови якщо обов'язки цих осіб на новій посаді у приватному секторі безпосередньо пов'язані з функціями, які виконували особи, перебуваючи на попередній посаді.

3.5. У чому полягає фінансовий контроль (стаття 8 Закону)?

Ведення фінансового контролю покликано підвищити рівень довіри з боку громадян до владних інститутів.

Держслужбовці зобов'язані подавати відомості про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, у порядку та обсягах, визначених законами та іншими виданими на їх основі нормативно-правовими актами.

У разі відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента держав­ний службовець зобов'язаний в десятиденний строк письмово повідомити про це орган державної податкової служби за місцем проживання із зазна­ченням номера рахунку і місцезнаходження банку-нерезидента.

Особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому законо­давством порядку відомості про майно, доходи, зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном.

У разі неподання або подання недостовірних відомостей зазначена особа не може бути призначена (обрана) на відповідну посаду, а призначена особа підлягає звільненню, якщо інше не передбачено Конституцією України.

3.6. У чому полягає врегулювання конфлікту інтересів (стаття 12 Закону)?

Держслужбовці зобов'язані вжити заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, порядок надан­ня окремих видів державних послуг та провадження інших видів діяльності, пов'язаних з виконанням функцій держави, органів місцевого самоврядуван­ня, мають передбачати порядок та шляхи врегулювання конфлікту інтересів.

У законодавстві більшості розвинутих країн велика увага приділяється такій проблемі, як "конфлікт інтересів". Питання конфлікту інтересів стало надзвичайно важливим і для України. У суспільстві не повинно бути жодних сумнівів у доброчесності публічної служби. У процесі прийняття рішень чи

вчинення адміністративних дій публічним службовцем мають виключатися будь-які приватні інтереси. Відтак, виникла необхідність дослідити поняття і природу"конфлікту інтересів"та з'ясувати шляхи подолання конфлікту інтересів на державній службі. Поступаючи на публічну службу, особа має підпо­рядковувати свій приватний інтерес публічному інтересу. Вона повинна бути готова поступитися приватними інтересами на користь публічних, оскільки це зумовлено метою і завданнями публічної служби загалом.

3.7. Які вимоги саме встановлюються щодо прозорості інформації у приватній сфері (стаття 14 Закону)?

Новелою Закону є законодавче закріплення того, що не є конфіденційною та не може становити комерційну або банківську таємницю інформація про:

·    розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним
та юридичним особам чи одержується від них, зокрема, державними
службовцями;

·    розміри, види винагороди, що одержують держслужбовці, а також
правочини, пов'язані з одержанням подарунків цими особами або
близькими їм особами;

·    працевлаштування, виконання робіт, надання послуг за цивільно-
правовими угодами близьким особам держслужбовців, якщо інше не
передбачено законом.