Закон України "Про засади запобігання та протидї корупції"

2.1. Що дає суспільству та державі нове антикорупційне законодавство?

При виробленні антикорупційної політики в Україні вагомим є визначення стратегії, тактики та конкретних заходів антикорупційної діяльності. Відповідно основою такої політики є розробка і прийняття антикорупційного законодавства.

Сутність антикорупційного законодавства полягає в тому, щоб:

1)   обмежити, нейтралізувати чи усунути фактори корупції:

- запобігти конфлікту інтересів (особистих і службових),

     - нормативно визначити рамки етичної поведінки особи, уповноваже­ної на виконання завдань і функцій держави,

         - зробити вчинення корупційних правопорушень справою невигідною і ризикованою, а врешті-решт досягти того, щоб особа чесно і сумлінно виконувала свої службові обов'язки;

2)   чітко визначити ознаки корупційних правопорушень:

     - передбачити адекватні заходи відповідальності за їх вчинення,

         - належним чином врегулювати діяльність органів державної влади та їх окремих підрозділів, які безпосередньо протидіють корупції.

Боротися з корупцією слід правовим методом — шляхом законодавчого регулювання. Першочергового значення набуває необхідність законодавчо­го закріплення цілісного механізму протидії корупції в українській державі (а саме: механізмів, необхідних для того, щоб відвертати, викривати, карати і викорінювати корупцію) та створення системи органів, які будуть безпосе­редньо реалізовувати заходи боротьби з корупцією.

З 1 січня 2010 року набирає чинності пакет антикорупційного законодав­ства, до якого увійшли:

•    Закон України "Про засади запобігання та протидії корупції";

•    Закон України "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень";

•    Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украї­ни щодо відповідальності за корупційні правопорушення".

Базовим законодавчим актом в Україні стає Закон України "Про засади за­побігання та протидії корупції", що передбачає:

·   правові та організаційні засади запобігання та протидії корупції з урахуванням положень міжнародних договорів з цих питань;

·   розширення переліку корупційних діянь, видів корупційних адміністративних правопорушень;

·   поділ корупційних діянь за ступенем суспільної небезпеки на види
згідно з відповідальністю, що настає за їх вчинення (кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова);

·   розширення переліку суб'єктів корупції;

·   ефективні заходи щодо запобігання та розслідування фактів корупції.
Основними завданням зазначеного Закону є: гармонізація українського законодавства з міжнародними нормами та правовими стандартами, що ре­гулюють всі аспекти попередження та протидії корупції, а також визначення єдиного підходу до розуміння сутності корупції, різновидів її проявів, законо­давчого врегулювання юридичної відповідальності за вчинення корупційних діянь.

2.2. Як визначається поняття "корупція" та які нові терміни вводяться Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції"?

Закон України "Про засади запобігання та протидії корупції", прийнятий Верховною Радою України, враховує досвід законодавчого регулювання за­рубіжних країн та недоліки нині чинного Закону України "Про боротьбу з ко­рупцією", який містить лише заходи відповідальності за корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією. Термін "боротьба" асоціюється, переважно, з моментом активного наступу на корупцію із застосуванням ре­пресивних заходів кримінально-правового та іншого характеру, з протибор­ством щодо конкретних проявів корупції, особами, котрі їх вчинили. Зазви­чай, він не ототожнюється з антикорупційними заходами профілактичного характеру.

Натомість, у Законі України "Про засади запобігання та протидії корупції" передбачено обмеження, які мають попереджувальний характер і спрямова­ні на запобігання корупції. Протидія корупції включає широкий спектр захо­дів, спрямованих на зменшення її обсягів та обмеження впливу на соціальні процеси, усунення соціальних передумов корупції, причин і умов корупційних правопорушень.

Визначення поняття "корупція"

Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції" визначено перелік термінів, які раніше не вживалися у Законі України "Про боротьбу з корупцією", а саме: "близькі особи", "конфлікт інтересів", "корупційне право­порушення", "неправомірна вигода"(стаття 1):

близькі особи — подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх постійного про­живання разом із суб'єктом, визначеним у частині першій статті 2 цього Закону, і ведення з ним спільного господарства;

конфлікт інтересів — реальні або такі, що видаються реальними, протиріч­чя між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість при­йняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень;

корупційне правопорушення — умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 2 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність;

неправомірна вигода — грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги матеріального або нематеріального характеру, що їх обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, без законних нате підстав.