Мовою закону

  З 9 травня 2011 року набрав чинності Закон України «Про доступ до публічної інформації», який гарантує право кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні  суб’єктів владних повноважень

   Метою цього Закону є забезпечення  прозорості і відкритості суб’єктів владних повноважень та створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

         Цей Закон не поширюється на відносини, щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень під час здійснення ними своїх службових функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, що регулюється спеціальним законом (Законом України «Про звернення громадян»).

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Розпорядник інформації зобов’язаний  надати відповідь на запит не пізніше п’яти робочих днів від дня його отримання.

У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів від дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

Інформація на запит надається безкоштовно.

У разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Розпорядники інформації зобов'язані:

1. оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення;
2. систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;
   
3. вести облік запитів на інформацію;
4. визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
5. мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації;
6. надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації

 Відповідно до Закону України «Про інформацію» за змістом інформація поділяється на такі види:

•  інформація про фізичну особу;
  
•  інформація довідково-енциклопедичного характеру;
  
•  інформація про стан довкілля (екологічна інформація);
  
•  інформація про товар (роботу, послугу);
  
•  науково-технічна інформація;
  
•  податкова інформація;
  
•  правова інформація;
  
•  статистична інформація;
  
•  соціологічна інформація;
  
•  інші види інформації;